Редакція:
Алена Голуб - головний редактор (golub@ibkby.com), Алесь Груша, Микола Максимович, Ліза Бігун, Катерина Вовк,
Петро Силко - директор і засновник (silko@ibkby.com), Михась Скрыпка,  Павло Ходос, Ирина Павлина, Яніна Шелест,
Соня Цвирко - технічний редактор, Алесь Шипуля - адміністратор сайту (admin@ibkby.com).
По всім питаннях, що цікавлять Вас, пов'язаним з опублікуванням статей,
віршів і інших невеликих літературних творів, можете звернутися:
за адресою: 220039, м. Мінськ-39, вул. Авакяна, 38 - 59; по телефоні/факсу: (017) 220-67-56; на електронні адреси: belkr@ibkby.com, b.krinica@tut.by.
Автори статей відповідають за вірогідність фактів, цитат, чисел, дат, власних імен, географічних назв і іншої інформації,
що викладається в матеріалах. Редакція може помістити матеріали на сайті, не розділяючи точки зору авторів.
За поміщені на сайті матеріали редакція гонорари не виплачує, прислані рукописи не рецензує й не повертає їх назад авторам.
З питань, пов'язаним з рішенням різних соціальних проблем, можете звертатися в
Білоруську громадську організацію соціального розвитку й співробітництва (БГОСРС).
Електронна адреса: bposdc@tut.by
Інформація на сайті: http://bposdc.at.tut.by
ТЕМА НОМЕРА
Розділ представляє Петро Силко

      У своїй статті "Олімпіада, ти захват!" Алена Голуб говорить про минулі зимові Олімпійські ігри 2010 року, про переживання й очікування білоруських уболівальників. У статті Яніни Шелест "На прапор рівняйсь!" розповідається про деякі аспекти олімпійського руху й усього спорту в цілому. Про досягнення білоруської команди говориться в статті Миколы Максимовича "Повний комплект медалей з Ванкуверу".

Олімпіада, ти - захват!
Алена ГОЛУБ
От і прийшли яскраві й насичені дні для наших з вами переживань, дорогі читачі ІБК! Зимові Олімпійські Ігри у Ванкувері почалися! Спасибі телебаченню за трансляцію майже всіх змагань. Але в кожного з нас є свої пріоритети й свої бажання. Я, наприклад, люблю дивитися фігурне катання й біатлон. Чоловік - аматор хокею й фрістайлу. І отут, звичайно, без другого телевізора не обійшлося. Так і бігали протягом  всієї Олімпіади по різних кімнатах, щоб не заважати один одному. Звичайно, погляди всіх білоруських уболівальників були в першу чергу спрямовані на фрістайл і біатлон. Із цими видами спорту зв'язувалися наші надії на успіх. Але час ішов, а медалей не було. І от, нарешті, вони з'явилися й у скарбничці нашої олімпійської команди! Це, як і передбачалося, були медалі по біатлоні. Якщо бронзовий успіх Дар'ї Домрачевой був передбачуваний і очікуємо, то срібло Сергія Новикова просто здивувало. Але якщо з, то нічого дивного в цьому немає. Цей хлопець завзято тренувався й тихо й спокійно чекав своєї години. І він прийшов! Як говорять у народі, терпіння й праця всі перетруть. Не маючи високі швидкісні якості перегони на лижах, Сергій дуже грамотно вибрав тактику, зробивши ставку на точність поразки мішені саме в тім виді гонок, коли за промах нараховуються штрафні хвилини. Якби  норвежці Свендсен і Бьерндален бігли раніше його, то Новиков був би чемпіоном. Але й розділити друге місце з легендарним Уле Бьерндаленом - це величезний успіх білоруського біатлоніста! Звичайно, ми чекали від Дар'ї Домрачевой більшого. І не тільки однієї медалі, причому  більше високого достоїнства, а навіть кілька медалей. Дар'я прибула на Олімпіаду, як одна із претенденток на медалі. Адже вона вже давно була близька до завоювання високих нагород. І мені здається, що їй не вистачило просто холоднокровності. Вона відразу ж починала перегони якось дуже жваво, і це позначалося на точності її подальшої стрілянини. Але ж німкеня Магдалена Нойнер, що просто літає по трасі, була не в ударі. Та й багато інших явних претенденток підійшли до Олімпіади не в кращій формі. Але, незважаючи на це, я хочу сказати, що Дар'я Домрачева це наша надія на майбутній успіх у біатлоні на наступних Іграх. У неї є всі дані, щоб там стати чемпіонкою. І потрібно зробити вся можлива й неможливе, щоб ця талановита спортсменка зуміла поліпшити свої спортивні показники й добре підготувалася до Олімпіади в Сочі. Хочу також відзначити, що всі наші біатлоністки у Ванкувері помітно підтяглися. Це вселяє надію на те, що й вся жіноча команда по біатлоні надалі  здатна вирішувати більше складні завдання на змаганнях такого високого рангу. У той час про нашу чоловічу команду по біатлоні, на жаль, так сказати не можна. А наші лижники мене просто розчарували. Звичайно, вони вирішували свої певні завдання, але для аматорів спорту це було непомітно. Адже вболівальникам потрібні тільки високі результати. І от коли Гри вже майже закінчувалися, до білоруської збірні прийшов її самий головний успіх! Золото у фрістайлі... Це адже перша золота медаль Білорусі на зимових Олімпійських Іграх! Скажу відверто, - ми її чекали. Ми на неї сподівалися, але думали, що вона буде завойована іншим нашим спортсменом. Потрібно просто віддати належне й сказати величезне спасибі Олексію Гришину, що він не мерзнув, а вистояв. Але ж яка була боротьба нервів! У заключний день Олімпіади пройшов фінальний матч між чоловічими збірнями Канади й США. Отут ми із чоловіком дивилися цю гру разом. Він уболівав за командою США, а я за канадців. До моєї радості перемогла команда Канади з рахунком 3:2. Рахунок у першому періоді відкрили канадці. На початку другого періоду їм удалося усталити перевага. Але до другої перерви збірня США встигла скоротити розривши в рахунку. Зрівняти ж рахунок американцям удалося лише за 24 секунди до кінця третього періоду. А вирішальну шайбу в додатковий час  закинув форвард збірні Канади Сидні Кросби. Відзначу, що трійка призерів чоловічого хокейного турніру (Канада - США - Фінляндія) повністю відповідають п'єдесталу жіночого турніру.  Увечері 28 лютого у Ванкувері за місцевим часом (раннім ранком 1 березня по нашім часі) пройшла церемонія закриття зимової Олімпіади -2010, на якій мер Ванкуверу передав олімпійський прапор главі МОК Жаку Рогге, а той вручив його мерові Сочі Анатолію Пахомову. Після передачі прапора Московський Державний академічний камерний хор виконав гімн Росії. Потім глядачам була показана презентація Олімпіади-2014 з використанням  телемостів з Москвою й Сочі. Після презентації до тим, що зібралися на арені й до мільйонів телеглядачів звернувся Жак Рогге. Він дав високу оцінку організаторам минулих Ігор, подякував спортсменів, що прийняли в них участь, і оголосив Зимову Олімпіаду-2010 закритої. Отже, у  зимових Олімпійських Іграх у Ванкувері взяло участь близько 2,5 тисяч атлетів з 82 країн миру, збагатився за 86 комплектів нагород по 15 видам спорту. По числу завойованих золотих медалей лідером Олімпіади-2010 стала Канада, на рахунку спортсменів якої 14 вищих нагород. По загальному числу виграних медалей перше місце зайняли Сполучені Штати - 37 медалей, включаючи 9 золотих. Білорусь у медальному заліку зайняла 17- е місце.
До нових зустрічей в Інтернеті, дорогі читачі ІБК!

На прапор рівняйсь!
Яніна ШЕЛЕСТ
Я дуже люблю дивитися по телевізорі всі спортивні змагання й, особливо, ті, у яких беруть участь наші білоруські спортсмени. Тому я з нетерпінням очікувала початку зимової Олімпіади у Ванкувері. І коли вона почалася, я практично дивилася майже все, що показували. Як було приємно бачити щасливими й радісними особи наших призерів Олексія Гришина, Сергія Новикова й Дар'ї Домрачевой. На жаль, я не бачила, як їм вручали медалі й піднімали білоруський прапор. Не знаю - або це я пропустила церемонію нагородження медалями, або її по телебаченню просто не показували. А так хотілося побачити білоруський прапор самим верхнім на флагштоку й почути білоруський гімн. Звичайно, деякі види спорту до теперішнього часу вже досягли таких висот у показниках, що й важко собі представити. Багато фахівців говорять, що спортсмени вже виступають на грані людських можливостей. І це дійсно так. Рівні майстерності й методики підготовки спортсменів у деяких видах спорту практично досягли стелі своєї досконалості. І тепер усе в основному залежить від міцності духу й сили волі самого спортсмена. Скільки разів ми вже бачили, коли досить імениті й досвідчені спортсмени, що показували протягом  довгого часу дуже високі результати, зазнавали невдачі на Олімпіадах. А це все від того, що Олімпійські Ігри жадають від спортсменів дуже великої нервової напруги. І не кожний спортсмен здатний витримати його. Але зате ті, які витримують і стають переможцями, часто просто плачуть на п'єдесталі від щастя під звуки гімну й  прапор, що піднімається, своєї країни. Швидше за все, після Олімпіади у Ванкувері за результатами нашої команди будуть зроблені відповідні висновки. Адже на її підготовку витрачені пристойні фінансові ресурси. Але я хочу сказати, що не все виміряється витраченими грошима. Успіхи на змаганнях такого рангу, як Олімпіада, відбивають рівень здоров'я країни, як у фізіологічному, так і в економічному змісті. І як я вже відзначила, великий вплив на кінцевий результат у спорті роблять психологічні фактори. Коли спортсмен постійно відчуває турботу й підтримку своєї країни, почуває себе часткою цієї країни, якою можна пишатися, то й результати будуть високі. Ці мої слова написані не в докір нашим спортсменам. Вони по даному питанню взагалі не причому. А от спортивним чиновникам потрібно серйозно задуматися, а не займатися тільки підрахунками - скільки витрачено й скільки отримано. Спорт у нашім суспільстві повинен стати тридцятилітньому частиною життя кожної людини, а не перетворюватися в комерційні спортивні шоу. І в цьому плані саме суспільство повинне бути духовно багатим, що персоніфікує найвищі  людські принципи і якості. А символами будь-якого суспільства, в остаточному підсумку, є гімн і прапор. Це не моя вигадка - це так і є. Про наш гімн я говорити не буду. Це питання досить складний і для його рішення, очевидно, потрібно деякий період часу для осмислення нами своєї ролі в історії нашої держави. А от для підтвердження величезної ролі прапора в житті кожної країни я приведу кілька моментів з історії сусідньої Росії. Я не буду говорити про російський триколоре, а скажу про Андріївський прапор, тому що самі яскраві моменти були в російського флоту. Як  офіційний прапор Російського військово-морського флоту Андріївський прапор був заснований в 1699 році. Добровільно цей прапор за всю історію спускався як тільки два рази. Перший раз це було в ході Російсько-турецької війни в 1829 році. Так фрегат "Рафаїл", що патрулював узбережжя на лінії Синоп - Батумі, зустрівся з турецькою ескадрою, до складу якої входили шість лінійних кораблів, два фрегати, п'ять корветів і два бриги. За рахунок кількісної переваги й маневрування ворог зумів оточити російський фрегат. Спішно скликана військова рада ухвалила битися до останньої можливості, а потім зблизитися з найближчим кораблем супротивника й злетіти з ним на повітря. Один з офіцерів спустився в крюйт-камеру, щоб усе підготувати до вибуху. Але коли про рішення ради повідомили команду, матроси просили довести до капітана, що вони не хочуть гинути й просять здати корабель. Командир наказав спустити прапор. Інший випадок, коли добровільно був спущений Андріївський прапор, відбувся в 1904 році на другий день Цусимского бою. У цей день друга Тихоокеанська ескадра російського флоту як єдина бойова одиниця перестала існувати. Ранком залишки цієї ескадри були оточені основними силами японців. Розуміючи, що опір є безглуздим, командуючий контр-адмірал Микола Небогатов наказав спустити прапори. Єдиним, хто не підкорився наказу, був капітан крейсера "Смарагд". Він, користуючись перевагою у швидкості, пішов на прорив і через три години зумів відірватися від переслідування японців. Всі учасники цих подій, штаби й командири кораблів, були засуджені. У ті часи спуск прапора був ганьбою. Імператор Російський Олександр ІІІ один раз сказав: "У всьому світлі в нас тільки два вірних союзники, наша армія й флот..." Ці слова дуже яскраво й правильно виражали стан справ у світі й сутність політики Росії в ті часи. А я, перефразувавши це висловлення, хочу сказати, що якби  в кожного білоруса в усьому світі були, хоча б два союзники: Віра й Батьківщина, те наші справи пішли б набагато краще. Я думаю, що прийшов час почати одухотворяти наше життя щирим змістом і продовжувати подальший розвиток усього суспільства в рамках цінностей, виявлених і вироблених всією нашою історією. І на мою думку почати це треба саме із прапора. Адже наш білоруський історичний прапор втілює в собі й Віру й Батьківщину. Тоді й наші спортсмени завжди з останніх сил будуть прагнути прославити свою Батьківщину своїми успіхами й досягненнями! До нових зустрічей в Інтернеті, дорогі читачі ІБК!





Повний комплект медалей з Ванкуверу
Микола МАКСИМОВИЧ
Нарешті-те дочекалися! Прийшли ті дні, коли тільки й хочеться пильно дивитися на екран телевізора чекаючи  здійснення самих приємних моментів спортивної боротьби. Скажу чесно, я не запеклий аматор спорту й рідко дивлюся спортивні змагання. Але Олімпійські Ігри - це зовсім інше! І по періодичності й по розжаренню страстей.... Адже змагання такого рангу це справжнє випробування спортсменів на силу духу, на рівень їхньої майстерності, добутого й відточеного протягом  багаторічних завзятих тренувань. І звичайно так хочеться порадіти успіху своїх білоруських спортсменів! Але я реаліст і прекрасно розумію, що білоруська команда поки може розраховувати на кілька медалей. Адже тільки два види спорту можуть нам дати медалі: фрістайл і біатлон. Якщо у фрістайлі тільки вкрай невдалий збіг багатьох обставин може позбавити нас медалей, то в біатлоні всі навпаки, - тільки вдалий збіг сприятливих обставин може принести нам медалі. Я нагадую Вам, дорогі читачі, що ця моя особиста думка. Ну а що нам до початку Олімпіади обіцяли спортивні чиновники, які знають реальне положення справ? Адже на зимовій Олімпіаді в Туріні білоруські спортсмени виграли тільки дві медалі - бронзу й срібло у фрістайлі. А тепер що? "Завдання мінімум - показати результат не гірше, ніж на попередніх Олімпіадах, тобто  дві медалі. Якщо вдасться завоювати більше - буде приємно, це буде кроком уперед", - запевняв нас заступник міністра спорту й туризму Білорусі Дмитро Шичко. "У цілому розраховуємо на вдалий виступ у біатлоні (Дар'я Домрачева). Розраховуємо також на фрістайлистов: там гарна конкуренція в команді - Ігор Дащинский, Олексій Гришин, Антон Кушнир. Це із із іменами. Також з, що Сергій Долидович у лижній гонці складе конкуренцію представникам інших країн", - пояснив заступник міністра. Він з, що 48 білоруських спортсменів візьмуть участь в Олімпійських Іграх у шести видах спорту. "Наша країна буде представлена в змаганнях з хокею (склад команди - 23 чоловік), біатлону (10), фрістайлу (6), гірським лижам (2), ковзанярському спорту (1) і лижних перегонів (6)", - уточнив заступник міністра. Не забув він і про заохочення. Так спортсмени, що зайняли на Олімпіаді четверті, п'яті й шості місця, зможуть одержати після повернення на батьківщину іменну стипендію глави держави строком до 4 років. А призерам за золото належить 100 тисяч доларів, за срібло - 50 тисяч, за бронзу - 30 тисяч. Як ми бачимо, загалом , і чиновники до Олімпіади ілюзій не харчували. Подальший хід Олімпійських Ігор показав обґрунтованість попередніх припущень. Із всіх розіграних комплектів медалей наші спортсмени привезли з Ванкуверу тільки один комплект: фристайлист Олексій Гришин - золото, біатлоніст Сергій Новиков - срібло й біатлоністка Дар'я Домрачева - бронзу. Хочеться тільки шкодувати про те, що не так, як хотілося, обернулося у фрістайлі, і ми не дорахувалися як мінімум ще однієї медалі. Але зате срібна медаль Сергія Новикова в біатлоні була просто справжнім одкровенням! Що я можу сказати про цей вид спорту? Звичайно, у нас немає в біатлоні поки повноцінних команд, як у чоловіків, так і в жінок, здатних боротися за високі місця на п'єдесталі. Але в індивідуальних перегонах наша ще молода спортсменка Дар'я Домрачева вже давно, як я говорю, тупцює в п'єдесталу. Звичайно, вона ще уступає багатим іменитим спортсменкам у швидкості, але при певних обставинах за рахунок точної стрілянини вона цілком може бути й першої. А якщо врахувати те, що для багатьох іменитих спортсменок ця Олімпіада буде останньої, те Дар'я може стати найближчим часом  однієї із провідних спортсменок миру в цьому виді спорту.
А взагалі в білоруського спорту багато проблем. І всі великі змагання, у тому числі й Олімпійські Ігри, указують на це. Так, що нашим чиновникам є над чим задуматися і їсти що вирішувати. Та й пора їм на зимових Олімпіадах ставити перед спортсменами більше великі, але здійсненні завдання, чим завоювання 2-3 медалей. А підстави для оптимізму є. Поряд з білоруською школою у фрістайлі можна говорити про становлення білоруської школи й у біатлоні. Успіхи своїх доморослих спортсменів Дар'ї Домрачевой і Сергія Новикова тому підтвердження.
На закінчення приведу основні результати зимових Олімпійських Ігор 2010 року. Усього у Ванкувері було розіграна 86 комплектів нагород по 15 видам спорту. Участь в Олімпіаді прийняли 82 країни. Але тільки 26 країн завоювали хоча б одну медаль на цій Олімпіаді. Виходить, що для 56 країн - учасниць Олімпіада у Ванкувері закінчилася нічим. От як розподілилися місця в неофіційному загальному командному заліку по кількості золотих медалей. Назву тільки першу десятку: 1.Канада - 14 золотих, 7 срібних, 5 бронзових (усього 26 медалей). 2.Германія - 10, 13, 7 (30). 3.США - 9, 15, 13 (37). 4.Норвегія - 9, 8, 6 (23). 5.Південна Корея - 6, 6, 2 (14). 6.Швейцарія - 6, 0, 3 (9). 7.Китай - 5, 2, 4 (11). 8.Швеція - 5, 2, 4 (11). 9.Австрія - 4, 6, 6 (16). 10.Нідерланди - 4, 1, 3 (8). Білорусь по кількості золотих медалей із зі Словаччиною 17-18 місця.
У неофіційному загальному командному заліку по загальній кількості завойованих медалей місця розподілилися в такий спосіб: 1.США - 9 золотих, 15 срібних, 13 бронзових (усього 37 медалей). 2.Германія - 10, 13, 7 (30). 3. Канада - 14, 7, 5 (26). 4.Норвегія - 9, 8, 6 (23). 5.Австрія - 4, 6, 6 (16). 6.Росія - 3, 5, 7 (15). 7. Південна Корея - 6, 6, 2 (14). 8. Китай - 5, 2, 4 (11). 9.Швеція - 5, 2, 4 (11). 10.Франція - 2, 3, 6 (11). Білорусь по загальній кількості завойованих медалей ділить зі Словаччиною 19-20 місця.
От такі результати зимової Олімпіади 2010 року.
До нових зустрічей в Інтернеті, дорогі читачі!



ВIД РЕДАКЦII
У добру годину
Білоруська Криниця...
Увага, КОНКУРС!
До уваги читачів!
Ви нам можете допомогти
ТЕМА НОМЕРА
Олімпіада, ти - захват!
Алена ГОЛУБ
Повний комплект медалей
з Ванкуверу
Микола МАКСИМОВИЧ
На прапор рівняйсь!
Яніна ШЕЛЕСТ
ПОЛIТИКА
Чи стає тепліше?
Олесь ГРУША
Гідні, уперед!
Ліза БІГУН
Чесні вибори
Павло ХОДОС
ЕКОНОМIКА
Думай, дядько! Думай...
Петро РОМАНОВСКИЙ
Про рублики, зелені й бублики...
Ірина ПАВЛИНА
Почім нині енергоресурси?
Михась СКРІПКА
СУСПIЛЬСТВО
Досвід Євросоюзу
повинен придатися
Катерина ВОВК
Чотири суди
Ніна НИТЕЙ
Суд п'ятий
Ніна НИТЕЙ
Хакер
Петро СИЛКО
КУЛЬТУРА
Лариса Гениюш -
ювілейний рік
Петро СИЛКО
Масниця
Лариса МИРОШНИЧЕНКО
День закоханих
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ
РIЗНЕ
CorelDraw прикрашає мир
Катерина ВОВК
Ніж простіше, тим краще
Ліза БІГУН
Зупините спам!
Ірина ПАВЛИНА

№46,ЛЮТИЙ, 2010 РОКУ                        ПОЛІТИЧНА, ЦИВІЛЬНА Й ЛІТЕРАТУРНА ГАЗЕТА. ВИХОДИТЬ З 8(21) ЖОВТНЯ 1917 Р. ІДНОВЛЕНА Й ОНОВЛЕНА В 1991 Р.                        №46, ЛЮТИЙ, 2010 РОКУ
Лауреати конкурсу
"Золоте Перо ІБК"

Ганна КОБЕЦЬ (Білорусь)
Валентина КУЛИК (Білорусь)
Вікторія УСС (Росія)
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ (Литва)
Владимир ЦАРИК (Білорусь)
Галина СЧАСТНАЯ (Україна)
Данута ЛЕБЕДЄВА (Білорусь)
Костянтин САПРИКИН (Білорусь)
Лариса МИРОШНИЧЕНКО (Білорусь)
Людмила ТКАЧЕНКО (Білорусь)
Ольга ЛАЗАРЧИК (Білорусь)
Петро РОМАНОВСКИЙ (Польща)
Савелій ТИТОВ (Росія)
Тетяна САМСОНОВА (Білорусь)
Елеонора СРЕБРОСКИ (США)

Лауреати конкурсу
"Золотий Читач ІБК"

Артурас ПЕТЕРС (Литва)
Збигнев ЛИНКЕВИЧ (Польща)
Микола ТРЕГУБОВИЧ (Білорусь)

Редакцію ІБК
неодноразово поздоровляли:

Алик ПИЛЬГРАМ (США)
Андріс ЛАВИНШ (Латвія)
Ганна КОБЕЦЬ (Білорусь)
Антон МАРЧУК (Україна)
Артурас ПЕТЕРС (Литва)
Божена ВОНДРАЧКОВА (Чехія)
Валентин СУРМАЧ (Австралія)
Валентина КУЛИК (Білорусь)
Вероніка ДЕЕВА (Білорусь)
Вика ТУРГАЛЕЕВА (Німеччина)
Віктор ДРАГУНІВ (Білорусь)
Віктор РУДЕНОК (Білорусь)
Вікторія КУРКУ (Естонія)
Вікторія УСС (Росія)
Винцук ЛАМЕЙКА (Литва)
Віргінія ХМЕЛЯУСКАЙТЕ (Литва)
Витовт ЮРЧИК (Великобританія)
Владимир ЦАРИК (Білорусь)
Джоэль КАТОНА (Канада)
Дмитро ГУЛЕГИН (Німеччина)
Олена НИКИТЮК (Німеччина)
Жанна ФЕДОРОВА (Білорусь)
Збигнев ЛИНКЕВИЧ (Польща)
Лариса МИРОШНИЧЕНКО (Білорусь)
Леонід МИСЬКО (Казахстан)
Людмила ТКАЧЕНКО (Білорусь)
Луїза БОВЕР (Голландія)
Марія САПРОНОВА (Франція)
Марися ЮРЧИК (Великобританія)
Марэк ХОМЧЕК (Польща)
Микола САРАПЕНЯ (Канада)
Михась ГУЧОК (Бельгія)
Миша ГОЛЬДБЕРГ (Ізраїль)
Моніка ПЕЛЬВЕРС (Голландія)
Микола КОРНИЛОВИЧ (Австралія)
Петра БОНЕВА (Чехія)
Петро РОМАНОВСКИЙ (Польща)
Пятрас НОРВАЙШ (Литва)
Савелій ТИТОВ (Росія)
Семен РОЙЗМАН (Ізраїль)
Семен ФРИДЗОН (США)
Сергій ВАЛЬКОВИЧ (США)
Сергій НЕМЕРОВСКИЙ (Україна)
Софія БЛИЗНЮК (Україна)
Чеслав ЮРГЕЛЕВИЧУС (Литва)
Ельза СТРАВИНСОН (Швеція)
Энтони й Мэри МЕУС (Франція)
Юрате ХМЕЛЯУСКАЙТЕ (Литва)
Юрген СТИУЛС (Швеція)
Ян БЕЛЯВСКИЙ (США)
Яніна ТОМИЛЬЧИК (Бельгія)
Янис ТУМАЛИС (Латвія)